Чи гуманно оформляти близьку людину в хоспіс?

[Oksim]

Вітаю. Дуже важке рішення для нашої родини — мова йде про хоспіс для мами. Розуміємо, що вдома не можемо дати належний догляд і знеболення, але морально це дуже тисне. Хто проходив через це — як ви прийняли таке рішення?

[Solomiya]

Чесно кажучи, це рішення майже завжди дається через біль і сумніви, бо коли доходить до теми пансіонат для літніх, хоспіс, здається, що ніби ставиш крапку, хоча насправді йдеться про турботу. Ми теж довго не могли зважитись, але зрозуміли, що головне — не місце, а те, чи людині полегшують стан і чи вона не мучиться. Коли дивишся на це з боку мами, стає трохи легше прийняти, що професійний догляд і правильне знеболення іноді важливіші за стіни рідного дому. Нам радили «Зелену Гуту», бо це недалеко від Києва і туди реально часто приїжджати, не відчуваючи, що ти зник з життя близької людини. Там дуже спокійна атмосфера, мальовниче місце, багато зелені й чисте повітря, що навіть морально трохи заспокоює і родичів, і самих пацієнтів. Думаю, прийняття приходить тоді, коли бачиш, що мама не сама і до неї ставляться по-людськи, а ти зробив усе можливе з любові, а не з відчаю.